A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Роз’яснення щодо заповнення декларацій
01 Щодо типів декларацій 02 Щодо суб’єктів декларування 03 Щодо членів сім’ї суб’єкта декларування 04 Загальні положення щодо відображення відомостей про об’єкти декларування 05 Особливості відображення відомостей про об’єкти нерухомості 06 Особливості відображення відомостей про об’єкти незавершеного будівництва 07 Особливості відображення відомостей про цінне рухоме майно (крім транспортних засобів) 08 Особливості відображення відомостей про транспортні засоби 09 Особливості відображення відомостей про цінні папери 10 Особливості відображення відомостей про корпоративні права 11 Особливості відображення відомостей про юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї 12 Особливості відображення відомостей про нематеріальні активи 13 Особливості відображення відомостей про доходи, у тому числі подарунки 14 Особливості відображення відомостей про грошові активи 15 Особливості відображення відомостей про банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки 16 Особливості відображення відомостей про фінансові зобов’язання 17 Особливості відображення відомостей про видатки та правочини суб’єкта декларування 18 Особливості відображення відомостей про роботу за сумісництвом 19 Особливості відображення відомостей про членство в організаціях та їхніх органах 20 Повідомлення про відкриття валютного рахунка 21 Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 22 Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю

V Особливості відображення відомостей про об’єкти нерухомості

73. Чи зазначаються у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації відомості про користування об’єктом нерухомості за зареєстрованим місцем проживання?

Детальніше

Так, зазначаються.

У декларації зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання суб’єкта декларування та членів його сім’ї, об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право (ч. 1 ст. 46 Закону).

Реєстрація – внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування (ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Для реєстрації особа подає органу реєстрації, зокрема, документи, що підтверджують право на проживання в житлі, адреса якого зазначається під час реєстрації (ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Тобто, у зв’язку із реєстрацією місця проживання у суб’єкта декларування та членів його сім’ї виникає право користування об’єктом нерухомості.

Тому, відомості про об’єкти нерухомості, які є зареєстрованим місцем проживання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, необхідно зазначати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації, навіть якщо особа фактично там не проживає.

74. Чи зазначаються у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації відомості про земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомості, що є зареєстрованим місцем проживання суб’єкта декларування або члена його сім’ї, але не використовувався у звітному періоді?

Детальніше

Ні, не зазначаються, за умови, що у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї відсутні будь-які права на цю земельну ділянку.

75. Чи необхідно у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації дублювати відомості про об’єкт нерухомості, який у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» вказано місцем фактичного проживання або поштовою адресою, на яку Національне агентство може надіслати кореспонденцію суб’єкту декларування?

Детальніше

Так, необхідно дублювати відомості про об’єкт нерухомості, який є фактичним місцем проживання.

Ні, якщо у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації вказано адресу для листування, а сам об’єкт не належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на будь-якому праві.

У розділі  3 «Об’єкти нерухомості» декларації необхідно зазначити відомості про об’єкт нерухомості, який використовувався  суб’єктом декларування та членами його сім’ї для проживання на кінець звітного періоду або не менше половини днів звітного періоду, незалежно від того, чи зазначалися відомості про цей об’єкт у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації. 

Якщо об’єкт нерухомості, що використовується для проживання на праві користування, є будинком, декларуванню у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації також  підлягають відомості про земельну ділянку, на якій він розташований (додатково див. відповідь на запитання 76, 77 цих Роз’яснень).

76. Особливості декларування відомостей про земельні ділянки

Детальніше

У декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право, у тому числі про земельні ділянки (п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону).

Законодавство у різний час передбачало різні підстави виникнення права власності на земельні ділянки.

Так, право на земельні ділянки могло набуватися на підставі норм Цивільного кодексу Української РСР. У такому разі документами, що посвідчують право власності на земельну ділянку, є відповідні договори, свідоцтва про право на спадщину тощо.

Також згідно з положеннями ЗК України від 18.12.1990, Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» особи могли набувати у приватну власність земельні ділянки шляхом їх приватизації. У такому разі документом, що посвідчує право власності, є відповідне рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого, як правило, також оформлювався Акт про право власності.

Слід зазначити, що окремі правовстановлюючі документи не мали такого реквізиту земельної ділянки, як кадастровий номер, який було запроваджено 20.03.2002 Вказівкою Державного комітету України із земельних ресурсів № 12.

При цьому декларуванню підлягають відомості про земельні ділянки незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Тому за відсутності кадастрового номера земельної ділянки у полі «Реєстраційний номер (кадастровий номер для земельної ділянки)» слід обрати позначку «Не застосовується».

Вищевказані нормативні акти також не вимагали проводити державну реєстрацію прав власності.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004). Такий обов’язок виник лише 03.08.2004 з набранням чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»):

– реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

– на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.

Отже, земельні ділянки, право власності на які набуто до 03.08.2004, підлягають декларуванню, незважаючи на відсутність державної реєстрації прав.

Водночас земельні ділянки, права на які отримані після 03.08.2004, підлягають декларуванню як об’єкти, які перебувають на праві власності лише у разі, якщо здійснено державну реєстрацію прав на них. Якщо така реєстрація не здійснювалася, вони підлягають декларуванню як об’єкти, які перебувають у суб’єкта декларування та/або члена його сім’ї на праві користування.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1 ст. 120 ЗК України).

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

Так, у разі переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, набувач отримує право користування земельною ділянкою, на якій розташовано об’єкт. Відомості про таку земельну ділянку підлягають відображенню у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації.

Аналогічний підхід застосовується щодо декларування відомостей про земельну ділянку, на якій розташовані жилий будинок, будівля або споруда, на які суб’єкт декларування або членом його сім’ї набув право користування.

77. У яких випадках у декларації не зазначаються відомості про земельну ділянку під об’єктом нерухомості, який належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на будь-якому праві?

Детальніше

За загальним правилом, у разі декларування відомостей про будинок, декларуванню підлягають відомості про земельну ділянку, на якій він розташований, як невід’ємні об’єкти.

Водночас є випадки, коли відомості про земельну ділянку не підлягають декларуванню, зокрема:

📄Приклад 1

Об’єкт нерухомого майна розміщено на земельній ділянці, межі якої не встановлені в натурі (на місцевості) та права щодо якої не визначені у встановленому законом порядку.

📄Приклад 2

Об’єкт нерухомості, який належить суб’єкту декларування та/або члену його сім’ї, розташований у багатоквартирному будинку, а земельна ділянка під ним перебуває в комунальній власності чи користуванні ОСББ.

📄Приклад 3

Об’єкт нерухомості, який на будь-якому праві належить суб’єкту декларування та/або члену його сім’ї,  розташований на земельній ділянці, яка не належить їм на будь-якому праві, на якій розміщено декілька об’єктів, що належать третім особам (не членам сім’ї суб’єкта декларування) (гаражні кооперативи, садівничі товариства, таунхауси тощо). Відомості про таку земельну ділянку не підлягають відображенню у декларації.

❗Якщо межі земельної ділянки під таким об’єктом нерухомості встановлені в натурі (на місцевості) та права на неї визначені у встановленому законом порядку, відомості про таку земельну ділянку підлягають відображенню у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації на загальних підставах.

78. Чи підлягають відображенню у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації відомості про об’єкт нерухомості, який є зареєстрованим місцем проживання суб’єкта декларування або члена його сім’ї, але без закріплення конкретної житлової кімнати (житлової площі), що має індивідуальні (персоніфіковані) ознаки (гуртожиток, військова частина тощо)?

Детальніше

Не підлягають.

79. Як відобразити в декларації відомості про вартість кімнати, в тому числі у будинку відпочинку, готелі, гуртожитку, яку суб’єкт декларування орендує (використовує), якщо вона не визначена або не відома суб’єкту декларування?

Детальніше

У разі, якщо у договорі вартість об’єкта не вказана та вона не відома суб’єкту декларування з іншого джерела, у полі щодо вартості майна слід обрати позначку «Не відомо».

Суб’єкт декларування зазначає у декларації інформацію про об’єкт нерухомості, який перебуває у його володінні, користуванні, у тому числі про його вартість, якщо вона відома або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину, наприклад, вартість об’єкта вказана в договорі оренди (ч. 5 ст. 46 Закону).

80. Чи потрібно декларувати спільну власність членів ОСББ на об’єкти нерухомості із зазначенням даних про співвласників?

Детальніше

Ні.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників і не може бути поділено між співвласниками, такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Такі об’єкти спільної власності (наприклад, теплопункти, ліфти, сходи тощо) не зазначаються в декларації.

81. Як відобразити в декларації садибу, тобто житловий будинок з прилеглими господарськими будівлями, садом (городом)?

Детальніше

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» у полі «Вид об’єкта» слід відобразити відомості про вид об’єкта нерухомості відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Як правило, житловий будинок з прилеглими господарськими будівлями реєструється як «домоволодіння», «будинок з господарськими спорудами» тощо. Якщо право на об’єкт набуто до 01.07.2004 і з правовстановлюючого документа неможливо визначити вид об’єкта, рекомендуємо у полі «Вид об’єкта» обрати варіант «Інше» і навести відповідний опис об’єкта. Водночас, якщо складові такої садиби зареєстровані як окремі об’єкти нерухомості, їх слід відобразити в декларації окремо (додатково див. відповідь на запитання 76 цих Роз’яснень).

82. Чи необхідно зазначати відомості про користування членом сім’ї об’єктом нерухомості, власником якого є суб’єкт декларування або навпаки?

Детальніше

Так.

Суб’єкт декларування повинен зазначити відомості про усі об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Порядок відображення відомостей про такий об’єкт наведено у наступному запитанні цих Роз’яснень.

83. Як відобразити в декларації відомості про об’єкт нерухомості, який перебуває у власності суб’єкта декларування та одночасно на праві користування у члена його сім’ї або навпаки?

Детальніше

У відповідному розділі декларації необхідно натиснути «Додати», заповнити загальну інформацію та зазначити місцезнаходження об’єкта нерухомості.

Спочатку зазначаються відомості про право власності, а потім про право користування.

Для заповнення відомостей про право власності у полі «Тип права» необхідно:

– обрати позначку «Власність»;

– заповнити поле «Особа, якої стосується»;

– натиснути «Додати».

Для заповнення відомостей про право користування необхідно:

– у полі «Тип права» обрати позначку «Інше право користування»;

– у полі «Зазначте, яке саме» самостійно зазначити інформацію;

– заповнити поле «Особа, якої стосується»;

– натиснути «Додати».

Дії для заповнення відомостей про право користування необхідно провести для кожної особи, яка користується таким об’єктом нерухомості. Після завершення натиснути «Зберегти об’єкт».

❗Створювати нові записи про вже зазначений об’єкт нерухомості для кожного члена сім’ї не потрібно.

84. Чи необхідно у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації зазначати відомості про право користування третіх осіб щодо об’єкта нерухомості, де проживає суб’єкт декларування, якщо такі треті особи не є членами його сім’ї, але зареєстровані за цією адресою?

Детальніше

Ні, така інформація не підлягає відображенню в декларації.

85. Станом на яку дату у декларації зазначаються відомості про об’єкти – на 31 грудня звітного року чи дату заповнення декларації? Що робити, якщо в період після 31 грудня до моменту заповнення декларації відбулося відчуження майна?

Детальніше

За Законом суб’єкт декларування повинен задекларувати усі об’єкти нерухомості незалежно від їхньої вартості, що належать йому на праві власності, перебувають у нього на праві оренди чи іншому права користування станом на останній день звітного періоду (31 грудня звітного року для декларації «щорічна») або протягом не менше ніж половини днів звітного періоду у випадку перебування об’єкта у володінні/користуванні. При цьому дата набуття вказується відповідно до документів, на підставі яких було набуто право на відповідне майно. Якщо об’єкт нерухомості був відчужений після кінця звітного періоду, до чи після подання декларації, то інформацію про це слід відобразити у наступній декларації, яка охопить відповідний період (див. Додаток 10).