A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Роз’яснення щодо заповнення декларацій
01 Щодо типів декларацій 02 Щодо суб’єктів декларування 03 Щодо членів сім’ї суб’єкта декларування 04 Загальні положення щодо відображення відомостей про об’єкти декларування 05 Особливості відображення відомостей про об’єкти нерухомості 06 Особливості відображення відомостей про об’єкти незавершеного будівництва 07 Особливості відображення відомостей про цінне рухоме майно (крім транспортних засобів) 08 Особливості відображення відомостей про транспортні засоби 09 Особливості відображення відомостей про цінні папери 10 Особливості відображення відомостей про корпоративні права 11 Особливості відображення відомостей про юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї 12 Особливості відображення відомостей про нематеріальні активи 13 Особливості відображення відомостей про доходи, у тому числі подарунки 14 Особливості відображення відомостей про грошові активи 15 Особливості відображення відомостей про банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки 16 Особливості відображення відомостей про фінансові зобов’язання 17 Особливості відображення відомостей про видатки та правочини суб’єкта декларування 18 Особливості відображення відомостей про роботу за сумісництвом 19 Особливості відображення відомостей про членство в організаціях та їхніх органах 20 Повідомлення про відкриття валютного рахунка 21 Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 22 Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю

XIV Особливості відображення відомостей про грошові активи

130. Як відображати у декларації вклади (депозити) та поворотну фінансову допомогу, повернуті суб’єкту декларування або члену його сім’ї у звітному періоді?

Детальніше

Відомості про кошти, надані суб’єктом декларування/членом його сім’ї як поворотна фінансова допомога та повернуті їм у звітному періоді, а також повернуті суми депозиту у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації не зазначаються.

Водночас такі кошти слід вказувати у розділі 12 «Грошові активи» декларації (за умов, визначених у відповіді на запитання 139 цих Роз’яснень).

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абз. 8 п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Розміщення коштів на рахунках в банку як вклад (депозит) не припиняє права власності на кошти, а отже, їх повернення не може вважатися доходом.

139. Які грошові активи потрібно декларувати?

Детальніше

У декларації зазначаються грошові активи, наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї (п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону) станом на останній день звітного періоду.

Під грошовими активами розуміються:

– готівкові кошти;

– кошти, розміщені на банківських рахунках (незалежно від типу рахунків та дати їх відкриття). При цьому інформація про такі рахунки зазначається також в іншому розділі декларації;

– готівкові кошти, які зберігаються у банку. Зокрема, інформація про банківську установу, у якій зберігаються такі кошти, зазначається також в іншому розділі форми декларації;

– внески до кредитних спілок;

– внески до інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування (у декларації необхідно зазначити тип такої установи). За Законом України «Про інститути спільного інвестування» такими інститутами є корпоративні та пайові фонди;

– кошти, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї позичили третім особам (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є позикодавцем);

– активи у дорогоцінних (банківських) металах;

– інші грошові активи (у декларації необхідно зазначити, які саме активи).

Якщо сукупна вартість усіх наявних станом на останній день звітного періоду в суб’єкта декларування або члена його сім’ї грошових активів не перевищує 50 ПМ, такі активи не зазначаються в декларації.

Наприклад, якщо при поданні щорічної декларації станом на 31 грудня звітного року в суб’єкта декларування були наявні готівкові кошти (незалежно від місця їх зберігання) в розмірі 30 ПМ та внески на банківських рахунках в розмірі 25 ПМ, такі кошти (внески) зазначаються в декларації окремо за кожним видом активу, оскільки їхня сукупна вартість перевищує 50 ПМ.

Сукупний розмір грошових активів суб’єкта декларування та члена (членів) його сім’ї в цілях визначення того, чи перевищують вони зазначений поріг декларування, вираховується окремо щодо суб’єкта декларування та кожного із членів його сім’ї.

Відомості про грошові активи зазначаються в декларації окремо щодо суб’єкта декларування та кожного з членів його сім’ї у разі перевищення порогу (50 ПМ).

Службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, вказують у декларації також грошові активи, які є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Такі відомості не зазначаються в декларації, якщо відповідні об’єкти належать на праві власності юридичній особі, зазначеній у п. 51 ч. 1 ст. 46 Закону, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (додатково див. відповідь на запитання 64 цих Роз’яснень).

140. Станом на яку дату вказується розмір наявних грошових активів, у тому числі готівкових коштів?

Детальніше

У декларації зазначаються ті грошові активи, у тому числі готівкові кошти, суб’єкта декларування або членів його сім’ї, які наявні в них станом на останній день звітного періоду (за умови перевищення встановленого Законом порогу декларування для таких об’єктів – див. вище).

Наприклад, для декларацій «щорічна», «кандидата на посаду» та «після звільнення» таким днем є 31 грудня попереднього року. У декларації «перед звільненням» – день припинення діяльності.

Якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї упродовж звітного періоду отримав грошові активи, але станом на останній день звітного періоду вони в нього відсутні, такі активи не відображаються в розділі 12 «Грошові активи», але зазначаються в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», крім позики, кредиту. Крім того, видатки, вчинені суб’єктом декларування у звітному періоді, повинні бути відображені у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування», якщо розмір видатку перевищує 50 ПМ.

142. Що розуміється під активами у дорогоцінних (банківських) металах?

Детальніше

До банківських металів належать золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (п.п. «г» п. 11 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

143. Чи є грошовими активами та чи підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» відомості про кошти, які підлягають стягненню на користь суб’єкта декларування або члена його сім’ї на підставі рішення суду внаслідок завданої ним шкоди, чи з інших підстав, не пов’язаних із невиконанням умов договору, які не були виплачені у звітному періоді?

Детальніше

Ні, такі кошти не є грошовими активами та декларуванню не підлягають.

144. Чи є грошовими активами та чи підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» відомості про кошти, які не були сплачені суб’єкту декларування/члену його сім’ї у зв’язку із невиконанням умов укладеного договору або строк сплати яких не настав?

Детальніше

Ні, крім коштів, позичених третій особі, відомості про які зазначаються в розділі 12 «Грошові активи» декларації за умов перевищення порогу, визначеного Законом (див. відповіді  на запитання 139, 140 цих Роз’яснень).

📄Приклад 1

Суб’єкт декларування у звітному періоді (2020 році) продав автомобіль вартістю 800 000 грн, з яких фактично отримав 200 000 гривень. Відомості про отримані 200 000 грн підлягають відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2020 рік та додатково у розділі 12 «Грошові активи» (за умови їх залишку станом на останній день звітного періоду). У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації необхідно вказати відомості про правочин – договір купівлі-продажу транспортного засобу, на підставі якого припинилося право власності на автомобіль. Відомості про наявну заборгованість покупця у розмірі 600 000 грн у декларації звітного періоду не зазначаються, їх перерахування стане доходом відповідного звітного періоду, відомості про них підлягатимуть відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відповідного звітного періоду.

📄Приклад 2

Суб’єкт декларування у 2019 році позичив кошти у розмірі 1 000 000 грн, які мали бути повернуті йому у 2020 році, але станом на 31.12.2020 не були повернуті. Відомості про ці кошти підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації як кошти, позичені третій особі.

145. Чи є грошовими активами та чи підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» відомості про кошти, позичені суб’єктом декларування/членом його сім’ї третім особам, розмір яких визначений рішенням суду, які не були виплачені (добровільно чи в порядку примусового виконання) у звітному періоді?

Детальніше

Так, у розділі 12 «Грошові активи» декларації зазначаються відомості про кошти, позичені третім особам, за умов, визначених у відповіді на запитання 139 цих Роз’яснень.

При визначенні розміру активу слід врахувати рішення суду, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку.

Аналогічний підхід слід застосовувати й до декларування відомостей у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування/члена його сім’ї, які виникли внаслідок укладених договорів кредиту (позики). Розмір таких зобов’язань слід зазначати з урахуванням рішення суду, що набрало законної сили.

146. Чи необхідно суб’єкту декларування, який є акцептованим кредитором банку, що перебуває у стані ліквідації, зазначати відомості про не виплачені йому кошти у розділі 12 «Грошові активи» декларації?

Детальніше

Так, крім коштів, вимоги за якими вважаються погашеними станом на кінець звітного року.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення (ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Так, суб’єкт декларування, який є акцептованим кредитором банку, що перебуває у стані ліквідації, повинен зазначати у розділі 12 «Грошові активи» декларації відомості про кошти у сумі, визначеній Фондом.

Щоб задовольнити вимоги акцептованих кредиторів, Фонд або уповноважена особа Фонду формує ліквідаційну масу банку та продає його активи. Якщо ж у банку недостатньо майна для виплати коштів всім кредиторам, незадоволені вимоги вважаються погашеними, що, однак, не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов’язаної з банком особи.

Отже, не підлягають відображенню в декларації відомості про кошти, вимоги за якими вважаються погашеними станом на кінець звітного року. Погашеними вважаються вимоги, які банк не може задовольнити через нестачу коштів та активів. 

147. Як відображати в декларації інформацію про грошові заощадження, поміщені в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, якщо компенсацію втрат від їх знецінення суб’єкт декларування та/або члени його сім’ї не отримували або отримували частково?

Детальніше

Якщо суб’єкту декларування або членам його сім’ї було видано ощадну книжку і відкрито компенсаційний рахунок в Ощадному банку України, то залишок коштів на такому рахунку підлягає декларуванню в розділі 12 «Грошові активи» декларації, у випадку якщо сукупна вартість усіх наявних станом на останній день звітного періоду в суб’єкта декларування або члена його сім’ї (окремо у кожної особи) грошових активів перевищує 50 ПМ.      

📄Наприклад, якщо у суб’єкта декларування є кошти на ощадній книжці в розмірі 10 ПМ, а також інші грошові активи в розмірі 40 ПМ, їх необхідно відобразити в декларації, оскільки сумарно це становитиме 50 ПМ (додатково рекомендуємо дивитись відповідь на запитання 139 цих Роз’яснень).

Заощадження громадян, поміщені в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, відновлювалися у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні – станом на 1 жовтня 1996 року.

Так, зобов’язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, встановлені Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України».

Відповідно до положень вищезазначеного Закону установи Ощадного банку України протягом грудня 1996 року – березня 1997 року проводили одноразову індексацію вкладів громадян, на проіндексовану суму видавалася ощадна книжка. Компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень проводилася їх власникам починаючи з 1997 року в грошовій (готівковій чи безготівковій) формі через установи Ощадного банку України після внесення в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян» відомостей про них, необхідних для ідентифікації вкладника під час відкриття рахунку, а також в інших формах згідно із законодавством.

Отже, якщо в особи був вклад в Ощадбанку СРСР на певну суму в карбованцях, потім ця сума була проіндексована Ощадбанком України і на ім’я вкладника відкрито компенсаційний рахунок на суму індексації вкладу в гривні, то значення для цілей декларування має тільки сума залишку на такому компенсаційному рахунку. Для отримання відповідної інформації радимо звертатись до Ощадного банку України.

148. Як декларувати банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно?

Детальніше

Суб’єкт декларування зобов’язаний задекларувати банківські або інші фінансові установи (у тому числі за кордоном), у яких у суб’єкта декларування або члена його сім’ї:

– відкриті будь-які за типом рахунки (наприклад: рахунки, що відкриті батьками чи законними представниками неповнолітнім дітям для здійснення ними розрахунків або отримання пенсій чи соціальних виплат; рахунки, на які надходять виплати у зв’язку із народженням дитини, тощо);

– зберігаються кошти, інше майно в індивідуальних банківських сейфах.

Банківськими установами України є юридичні особи, які на підставі банківської ліцензії мають виключне право надавати банківські послуги, відомості про які внесені до Державного реєстру банків, що ведеться Національним банком України.

Іншими фінансовими установами є юридичні особи, які відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесені до відповідного реєстру в установленому законом порядку (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Для цілей декларування до фінансових установ можуть належати, наприклад, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, фонди фінансування будівництва та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, – інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг.

Рахунки за типом можуть бути поточні, депозитні, умовного зберігання (ескроу) та інші рахунки, що відкриваються у банківських або інших фінансових установах суб’єкту декларування або члену його сім’ї відповідно до законодавства, що регулює діяльність таких установ.

Так, наприклад, номери рахунків клієнтів банківських установ формуються за стандартом IBAN і мають такий вигляд (постанова Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні»):

Номер індивідуального пенсійного рахунка учасника недержавного пенсійного фонду повинен мати таку структуру (розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 03.12.2013 № 4400 «Про затвердження Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду»):

Система функціонування фонду фінансування будівництва передбачає відкриття управителем рахунку довірителю у системі обліку прав вимоги довірителів ФФБ (Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»).

Отже, необхідно врахувати, що номер рахунку в банківській чи фінансовій установі має особливості у вигляді та структурі.

❗Також слід зауважити, що набір цифр, зазначений на банківській платіжній картці, не є номером рахунку. Відповідно, у декларації зазначаються номери рахунків, до яких такі картки видані, і не зазначаються номери самих банківських карток.

❗Звертаємо увагу, що за наявності на рахунках у банківських або інших фінансових установах грошових коштів суб’єкта декларування або члена його сім’ї ці кошти слід декларувати у розділі 12 «Грошові активи» форми декларації за умов, викладених у відповіді на запитання 139 цих Роз’яснень).

Для правильного відображення відомостей про наявні рахунки, їх номери та залишки коштів рекомендуємо звертатися до банківської або іншої фінансової установи, де вони відкриті.